Київський район. Інформаційно-бібліотечний медіа центр
 
Dонецького НВК "ЛIТ СIТ ЗОШ №61"
ЗНО

История ИБМЦ

Бібліотека
Історія бібліотеки

Велич держави визначається
її ставленням
до підростаючого покоління,
турботою про освіту.


Сьогодні книжковий фонд шкільної бібліотеки становить 58727 примірника:

-  основний фонд –29561 пр.

-  фонд підручників – 29166 пр....

 

Історія школи селища Гладківка своїм корінням сягає з далекого минулого. Гладківка як промисловий район почала свій розвиток наприкінці X1X століття. Турбуючись про своїх робітників, засновник селища В. П. Гладков збудував невеличку церковку, а при ній школу для дітей робітників. Офіційно ця школа вважалася церковно – приходською з 4-ма класами освіти. Однак під час революційних подій 1905 року на Донбасі дерев’яна будівля школи згоріла разом з церквою.

Перед Першою світовою війною селище відновили, але школу на той період ніхто не відбудовував. Діти робітників ходили до школи в сусіднє селище Олексіївка. Згадок про будівництво школи в селищі Гладківка в роки війни немає ніде. Навчання дітей відновилося, коли більшовики активізували пропагандистську діяльність по припиненню війни й почали агітацію не тільки в армії, але й у робітничих селищах.

Ось саме тоді,   1918 року, в селищі Гладківка було зібрано клас із 15 учнів, в якому почалося навчання арифметиці та грамоті. Хто зібрав дітей і де проходили заняття -  невідомо.

Жовтнева революція 1917 року припинила процес навчання, цього разу надовго. Приблизно через два роки було відбудовано дерев’яну будівлю школи і вона почала своє офіційне існування як початкова школа селища Гладківське.

Спочатку 1922 року за документами Сталінського виконкому наша школа не мала номера,  а фіксувалась як Гладківська неповна середня школа, в якій було всього чотири класи. З 1927 року директором школи була Яковлева Н. Д. Заклад забезпечувався вугіллям, водою, світлом. Не вистачало в одному класі дошки, не було вугільного сараю, бібліотеки. У школі на той час було сто учнів та п’ять учительських ставок, дві з яких були скорочені на нараді завідуючих школами 13.09. 1927 р. через недостатню кількість педкадрів в інших школах.

Перша кам’яна будівля школи була зведена в 1927 р. У зв’язку зі збільшенням кількості учнів приміщень для занять не вистачало. Для занять перших  і других класів було виділено невеличкий будинок, який  знаходився в районі будинку №11 по вулиці Кутузова. У школі викладали арифметику, українську, німецьку та російську мови. Школа була чотирирічна.

У 1935 - 1936 рр. була побудована двох поверхова споруда школи, у наші часи в ній знаходиться початкова школа./ У колишньому будинку школи, після переселення в новий корпус, розмістилася спортивна зала, а ще пізніше приміщення переобладнали під шкільні майстерні.

На 1941р. кількість учнів виросла в шість раз, при школі відкрили робфак, який готував кадри для шахти.

Після окупації Донбасу німцями заняття в школі припинили. Будинок зайняли під німецький шпиталь. У вересні 1943 р. Донбас було звільнено від німецько-фашистських загарбників. Але заняття в школі почалися лише наступної осені. В 1944 р. в школі розмістили шпиталь для радянських солдат. Пізніше перед школою поставили пам’ятник  воїнам, померлим від ран у шпиталі. Пам’ятник стоїть праворуч входу до школи. З 1944 р. навчання в школі проводиться в три зміни, бо на 485 учнів /1.08. 1945 р. було всього шість класних кімнат. В 1-4 класах навчався 391 учень, в 5-7 класах 94. В цей час директором школи був Новаков А. В./1945-1947/.

В 1945 році школа випустила 29 учнів, що пройшли навчання в 5-тому класі, але за віком, уже були набагато старші учнів 5-го класу. Педколектив складався з 17 учителів, 5-ро з яких працювали за сумісністю, троє -  адміністрація і одна піонервожата. Наша школа отримала №89 і називалася неповною середньою школою с.Гладківське. Діти щодня отримували державний пайок:50 г. хліба і10 г. цукру.

На початок 1949 року у школі уже були готові до роботи 15 класних кімнат, придбали одне піаніно і почав працювати буфет. Школа змінила свій статус і номер і стала називатися Гладківською середньою школою №61,з загальною кількістю учнів –1100 осіб.

Після війни директором школи призначили вчителя історії Панасюка П.Г., який налагодив роботу на дослідницьких пришкільних ділянках. Навколо школи був черешневий сад. Перед вхідними   дверима школи був пам’ятник В.І.Леніну, який було демонтовано в 80- ті роки через нестачу коштів для догляду.

У 1952-1953 рр. в одному будинку фактично знаходилися дві школи: №61 і майбутня №54, рішення про утворення якої вже було прийнято. Загальна кількість учнів сягала 2000. У 1953 р. школи поділили. Панасюк П.Г. почав працювати директором  школи №54. Разом із ним іде частина вчителів і учнів, які проживали на верхній Гладківці. Директором школи № 61 призначають Фурманова Ф.О., але він 15 вересня 1953 р. помирає від хвороби, не проробивши на посаді і місяця. У 1953 р. директором школи стає Мілонов П.В. У цей період  в школі, крім денної форми навчання,  працювала і вечірня школа, яка проіснувала до 1956 р. Наповненість класів у вечірній школі була до 30 учнів. Викладання предметів  велося на високому рівні. Учнями школи були не тільки робітники шахти ім. Ф.Кона, але й керівничі кадри. Так, за спогадами Маслової Р.В., в майбутньому директора СШ № 61, учнем вечірньої школи був навіть парторг шахти. Довгий час кількість учнів нашої школи сягала 1000осіб.

Дізнатися про роботу шкільної бібліотеки до 1954 р. не вдалося. Першим із відомих бібліотекарей школи був Пасльон Іван Маркович, який пропрацював на цій посаді з 1954 по 1958 рр.

У 1957 р. на посаду директора школи прийшов Вайнштейн Д.А., який зробив дуже багато для школи. При ньому школа почала називатися “ школою Комуністичного начала”.

Наступну вахту прийняла Краснощок Ольга Артемівна, яка пропрацювала до 1963р.

З 1961 р. наша школа  стала середньою загальноосвітньою політехнічною школою з виробничим навчанням № 61. Наші учні проходили виробниче навчання на шахті ім. Ф. Кона, отримували спеціальність: хлопчики - машиністи шахтних електровозів, а дівчатка в шкільних швацьких майстернях набували навичок швачок. У 1962 р. в школі відбувся ремонт, і під час проведення зварювальних робіт виникла пожежа, в результаті якої повністю згорів другий поверх. Після відновлення другого поверха до школи були прибудовані ще два крила. В одному з них розмістилася спортивна зала.

В 1963р. прийняла бібліотеку Сізонова Любов Митрофанівна, пропрацювала лише два роки до 1965 р.

В 1964 р. Вайштейн Д.А. був переведений в середню школу № 57 на посаду директора. Разом з ним залишили школу й представники педагогічного колективу. У цей час  директором школи призначають Маслову Р.В., яка працювала завучем.

З 1965 по 1966 рр. бібліотекарем була Кривенко Євгенія Микитівна .

1966р. бібліотеку приймала Іванова Валентина Яківна, яка проробила на цій посаді до 1971 р.

На початку 1970 р. стала явною нерентабельність шахти ім .Ф.Кона, і через деякий час шахту закрили. Люди почали виїжджати із селища. Гладківка обезлюдніла. Різко скоротилася кількість дітей, які навчалися в школі.

Якщо на початку 70-х років в школі було 40 класів, то на 1979р.  налічувалося тільки 10 класів.

1971 р. на посаду бібліотекаря запросили Кулішову Надію Іванівну, яка пропрацювала на цій посаді до 1986 р.

Період з 1979 по 1985 рр. можна назвати критичним для школи. З 1979 р. директором стає Міхненко А.М. школу через малу кількість учнів, називають школою продовженого дня. З 1982р. , після того як Міхненко А.М. пішов на підвищення у РайВНО, директором школи стає Тукова Т.Д., яка працювала в школі учителем хімії. У 1985 р. Тукову Т.Д. переводять директором школи № 48 і весь тягар  обов’язків лягає на плечі Мерзляк В.О. На той час вона працювала завучем у СШ № 43. Мерзляк В.О. отримала школу , кількість учнів якої ледве осягала 400, вважалася неперспективною через що вставало питання про  закриття школи. Але вже через 3 роки двохповерхова будівля школи перестала вміщувати  величезну кількість учнів завдяки відродженню Гладківки.

Наприкінці 1986 р. на посаду бібліотекаря запросили Шишко Валентину Іванівну, яка працювала над вдосконаленням якості бібліотечного уроку через мистецтво, літературу, поезію, життя видатних людей.

З 1988р. Мерзляк В.О. через сімейні обставини не може далі виконувати обов’язки директора школи і переходить на посаду учителя математики, на якій проробила до останнього дня життя.  З цього року піклуватися про школу починає новий директор Удовенко Андрій Васильович.

Питання про будівництво нової школи піднімалося під час керування Мерзляк В.О., навіть було прийнято відповідне рішення. 4 березня 1990 р. Удовенка А.В. обирають депутатом міської ради, що значно допомагає  в прийнятті  остаточного рішення про будівництво нової школи на рівні міста.  17 травня 1990р. Удовенка А.В. обирають заступником голови міської Ради, водночас він залишається директором школи. Виконувати обов’язки директора школи призначають  Темнікову Н.Г.  У червні 1990 р. починається будівництво нової споруди школи.

Увесь тягар періоду будівництва школи довелося взяти на свої плечі Темніковій Н.Г. Дякуючи її зусиллям і зусиллям Удовенка А.В., школа була здана в експлуатацію на 1 вересня 1992 р.  Але фактично навчання в приміщенні нової школи почалося тільки 29 вересня. Саме цей день ми відмічаємо як День школи.

У 1990 р. вперше в нашій бібліотеці була введена друга посада бібліотекаря.  Її посіла Григор’єва Надія Семенівна, яка й працює по сьогоднішній день на посаді бібліотекаря з навчальної літератури.

У 90-х роках книжковий фонд бібліотеки також поповнився за рахунок туристичної бази.

З 1995 р. у школі з’явився свій Гімн, Прапор та Герб. Прийняття цих атрибутів проводилося шляхом обговорення з учнями школи. Автором шкільного гімна стала учениця 9-а класу Шестакова Марія. Прапор і герб школи були запропоновані учнями 6-в класу/ класний керівник Кучерявий О.Ю./ Гімн  школи вперше пролунав у 1995 р. на традиційному КВК між випускниками й учителями школи. Тоді ж вперше були вивішені прапор і герб школи.

Темнікова Н.Г. виконувала обов’язки директора до 1992 р. У цей час Удовенко А.В. повернувся з виборчої роботи і розгорнув активну діяльність по створенню школи – комплексу.

З 1993 р. наша школа існує як комплекс, до складу якого входить загальноосвітня школа 1-2 ступенів /директор Удовенко А.В. дитячо-юнацька спортивна школа №5/ директор Бабадєєв А.Л./, дитяча школа мистецтв №3 директор Басюк О.П.

З 1993 р. в бібліотеці ввели 3-ю посаду бібліотекаря Даннікова Наталія Фахратівна, працювала до 2001 р.

У бібліотеці з 1998 по 2000 рік працювала Сергієнко Вікторія Леонідівна, з 2000  по 2002рр. працювала Базоєва Наталія Олександрівна.

На початок 2000 р. ЗОШ № 61 має два навчальних корпуси, до складу яких входять 50 учбових кабінетів, 3 спортивних зали, актова зала, 2 хореографічних класи, плавальний басейн, зали для занять дзюдо, аеробікою, тренажерна зала, 4 майстерні для уроків трудового навчання, бібліотека з читальним залом, їдальня.

У ДЮСШ №5 досвідчені тренери проводять заняття з баскетболу, волейболу, плавання, дзюдо, аеробіки, легкої атлетики.

Учні ДШМ №3 отримують освіту по класах:  малювання, хореографії, вокалу, навчаються грі на фортепіано, народних інструментах, сучасних електронних  інструментах, скрипці.

На базі цих шкіл створені дужі волейбольна і баскетбольна команди, ансамбль народного танцю, ансамбль народних інструментів, хоровий колектив. Серед їх учнів є призери та лауреати  різноманітних конкурсів і змагань.

У ДЗОШ № 61 працює злагоджений, високопрофесійний колектив: 120 учителів, 6 заступників директора, 2 педагоги – організатори, 2 бібліотекарі, 50 ч. технічного персоналу. У школі навчається 901 учнів, які складають 31 класів.

Великий внесок у розвиток і становлення нашої школи зробив директор шахти ім. А.Ф.Засядька Звягильський. За його ініціативою шахта подарувала школі два комп’ютерних класа, щорічно надає допомогу у ремонті і відновленні шкільних приміщень, подарувала книги для шкільної бібліотеки у кількості 12000 примірників.

З 2003 р. на посаду бібліотекаря художнього фонду прийшла Світлична Анастасія Валеріївна.

Для покращення роботи та інформаційної діяльності нашої бібліотеки директор школи Удовенко А.В. надав бібліотеці комп’ютер. На базі якого Світлична А.В. та Орлов Д. Ю. розробили електрону базу даних «Шкільна бібліотека», яка значно полегшила роботу бібліотекарів.

З 2003 навчального року в бібліотеці з’явився директорський фонд, який покращив обслуговування учнів, завдяки енциклопедіям, науково-популярної та художньої літератури.

Школа щорічно за рахунок спонсорів здійснює підписку на газети та журнали для вчителів, що сприяє підвищенню їх фахового рівня , їх самоосвіті. З початку року школа отримує 22 газети та журналу.

У 2003р. було зроблено ремонт у книгосховищі навчального фонду. Зараз бібліотека має три зала обслуговування - читальний зал,  художній абонемент початкової школи та художній абонемент старшої школи; є два книгосховища для підручників.

Бібліотека має цифрові носії інформації - 38 дисків, за різними тематиками; підключена до глобальної мережі Internet та районної мережі «Паутина».

Сьогодні книжковий фонд шкільної бібліотеки становить 40692 примірника:

-         основний фонд –21005 пр.

-         фонд підручників –19687 пр.

Щорічно книговидача становить  21169 примірників. Читачами бібліотеки є учні і вчителі школи, а також жителі Гладківки - всього 1075 чоловік.

Наша бібліотека, крім традиційних, суто бібліотечних форм масової популяризації книг , використовує нові цікаві або оновлені звичайні форми роботи.